Новини

Багаторасові медичні працівники

Культурна компетентність у охороні здоров’я

Культурна компетентність у охороні здоров’я: чи важлива вона для людей з хронічними захворюваннями?

Зростаюча різноманітність нації приносить можливості та проблеми для охорона здоров'я постачальники послуг, системи охорони здоров’я та директори з питань створення та надання культурно компетентних послуг. Культурна компетенція визначається як здатність постачальників послуг та організацій ефективно надавати медичні послуги, що відповідають соціальним, культурним та мовним потребам пацієнтів. (1) Культурно компетентна система охорони здоров'я може допомогти покращити результати здоров'я та якість медичної допомоги та може сприяти усуненню расових та етнічних диспропорцій у станах здоров'я. Приклади стратегій, спрямованих на просування системи охорони здоров’я до цих цілей, включають надання відповідних тренінгів з питань культурної компетентності та міжкультурних питань медичним працівникам та створення політики, яка зменшує адміністративні та мовні бар’єри у догляді за пацієнтами.

Расові та етнічні меншини непропорційно обтяжені хронічними захворюваннями

Расові та етнічні меншини мають вищу захворюваність та смертність від хронічних захворювань. Наслідки можуть варіюватися від більшого фінансового навантаження до вищих обмежень діяльності.

Серед дорослих людей старша частка афроамериканців та латиноамериканців, порівняно з білими, повідомляє, що вони мають принаймні одне із семи хронічних захворювань - астма, рак, хвороби серця, діабет, високий кров'яний тиск, ожиріння або тривога / депресія. ( 2) Вони належать до найдорожчих медичних станів в Америці. (3)

Афроамериканці та американські індіанці / аборигени Аляски частіше обмежені в діяльності (наприклад, роботі, ходьбі, купанні чи одягу) через хронічні захворювання. (4)

У літніх афроамериканців та латиноамериканців частіше виникають хронічні захворювання

Населення з ризиком хронічних захворювань стане більш різноманітним

Хоча хронічні хвороби або інвалідність можуть виникати в будь-якому віці, ймовірність того, що людина зазнає будь-якого обмеження діяльності через хронічний стан, зростає з віком. (5) У 2000 році 35 мільйонів людей - понад 12 відсотків від загальної кількості населення - були 65 років і старше. (6) До 2050 року очікується, що кожен п’ятий американець - 20 відсотків - буде літнім. Населення також стане дедалі різноманітнішим (див. Малюнок 2). До 2050 року расові та етнічні меншини становитимуть 35 відсотків населення старше 65 років. (7) Оскільки населення, що перебуває під загрозою хронічних захворювань, стає все більш різноманітним, буде потрібно більше уваги до мовних та культурних бар'єрів у догляді.

Расові та етнічні меншини складатимуть майже половину всього населення до 2050 року

Доступ до медичної допомоги відрізняється залежно від раси та етнічної приналежності

Наявність звичайного лікаря або звичайного джерела допомоги полегшує процес отримання медичної допомоги, коли це потрібно. Люди, у яких немає постійного лікаря або медичного працівника, рідше отримують профілактичні послуги, діагностику, лікування та лікування хронічних захворювань. Медичне страхування також є важливим фактором, що визначає доступ до медичної допомоги. Більша частка меншин, порівняно з білими, не мають звичайного джерела догляду та не мають медичного страхування (див. Малюнки 3А та 3В).

Расові та етнічні меншини рідше мають регулярного лікаря та медичне страхування

Мовні та комунікативні бар'єри є проблематичними

З більш ніж 37 мільйонів дорослих у США, які говорять не на англійській мові, близько 18 мільйонів людей - 48 відсотків - повідомляють, що вони говорять англійською менше, ніж "дуже добре". (8) Мовні та комунікативні бар'єри можуть вплинути на кількість та якість медичного обслуговування. Наприклад, іспаномовні латиноамериканці рідше, ніж білі, відвідують терапевта або постачальника психічного здоров'я або отримують профілактичну допомогу, таку як мамографічний огляд або вакцинація проти грипу. (9) На використання медичних послуг може впливати наявність перекладачів. Серед тих, хто не володіє англійською мовою, який потребував перекладача під час візиту до медичного закладу, менше половини - 48 відсотків - повідомляють, що вони завжди або зазвичай мали такого. (10)

Проблеми з мовою та спілкуванням також можуть призвести до невдоволення пацієнтів, поганого розуміння та дотримання та зниження якості надання медичної допомоги. Латиноамериканці, які розмовляють іспаномовними мовами, менш задоволені отриманою допомогою та частіше повідомляють про загальні проблеми з охороною здоров’я, ніж англомовні. (11) Тип послуги перекладача, що надається пацієнтам, є важливим фактором рівня задоволеності. У дослідженні, що порівнює різні методи перекладу, пацієнти, які використовують професійних перекладачів, однаково задоволені загальним відвідуванням медичного обслуговування, як і пацієнти, які користуються двомовними постачальниками послуг. Пацієнти, які використовують сімейних перекладачів або непрофесійних перекладачів, таких як медсестри, клерки та технічні працівники, менш задоволені своїм відвідуванням (12).

Низька грамотність також впливає на доступ до медичної допомоги

Національне опитування грамотності дорослих 1992 року показало, що від 40 до 44 мільйонів американців не мають необхідних навичок грамотності для повсякденного функціонування. (13) Літні люди, як правило, мають нижчий рівень грамотності та мають менший доступ до формальної освіти, ніж молодше населення. (14) Пацієнтам старшого віку з хронічними захворюваннями може знадобитися приймати різноманітні та складні рішення щодо лікування свого стану. Расові та етнічні меншини також частіше мають нижчий рівень грамотності, часто через культурні та мовні бар'єри та різні освітні можливості. (15) Низька грамотність може вплинути на здатність пацієнтів читати та розуміти інструкції на флаконах, що випускаються за рецептом чи ліками, медичну освіту наприклад, матеріали та страхові форми. Ті, хто володіє низькими грамотними навичками, користуються більшою кількістю медичних послуг, а отримані витрати, за оцінками, становлять від $32 до $58 млрд. - від 3 до 6 відсотків - додаткових витрат на охорону здоров'я. (16)

Відсутність культурної компетентності може призвести до невдоволення пацієнтів

Люди з хронічними захворюваннями потребують більшої кількості медичних послуг, отже, посилюють їх взаємодію із системою охорони здоров’я. Якщо провайдери, організації та системи не співпрацюють для надання культурно компетентної допомоги, пацієнти мають більший ризик мати негативні наслідки для здоров’я, отримати неякісну допомогу або бути незадоволеними своєю допомогою. Афро-американці та інші етнічні меншини повідомляють про меншу співпрацю з лікарями, меншу участь у прийнятті медичних рішень та нижчий рівень задоволеності доглядом. (17) Якість взаємодії пацієнта та лікаря нижча серед пацієнтів, які не є білими, особливо серед латиноамериканців та американців Азії. Більш низька якість взаємодії пацієнта та лікаря пов’язана з нижчим загальним задоволенням від медичного обслуговування. (18)

Афроамериканці, латиноамериканці та азіатські американці частіше, ніж білі, повідомляють, що вони вважають, що отримували б кращий догляд, якби вони були іншої раси чи національності (див. Малюнок 4). Афро-американці частіше за інших груп меншин вважають, що під час візиту до них до них ставились з неповагою (наприклад, з ними грубо говорили, говорили з ними або ігнорували). Порівняно з іншими групами меншин, азіатські американці найменш відчувають, що їхній лікар розуміє їхнє походження та цінності, і, швидше за все, повідомляють, що їх лікар дивився на них зневажливо (19).

Расові та етнічні меншини менш задоволені медичним обслуговуванням, яке вони отримують

ЩО ТАКЕ КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я?

Індивідуальні цінності, переконання та поведінка щодо здоров'я та добробуту визначаються різними факторами, такими як раса, етнічна приналежність, національність, мова, стать, соціально-економічний статус, фізичні та психічні здібності, сексуальна орієнтація та заняття. Культурна компетентність у галузі охорони здоров’я загалом визначається як здатність постачальників послуг та організацій розуміти та інтегрувати ці фактори у діяльність та структуру системи охорони здоров’я. Метою культурно компетентних служб охорони здоров’я є надання найвищої якості допомоги кожному пацієнту, незалежно від раси, етнічної приналежності, культурного походження, рівня володіння англійською мовою чи грамотності. Деякі загальні стратегії поліпшення взаємодії пацієнта та постачальника та інституціоналізація змін у системі охорони здоров'я включають: (20)

1. Надайте послуги перекладача

2. Набір та утримання персоналу меншин

3. Забезпечити навчання для підвищення культурної обізнаності, знань та навичок

4. Координація з народними цілителями

5. Використовуйте громадських медичних працівників

6. Включіть специфічні для культури ставлення та цінності до засобів зміцнення здоров’я

7. Включіть членів сім'ї та громади до прийняття рішень у галузі охорони здоров'я

8. Розташуйте клініки в географічних районах, до яких легко дістатися для певних груп населення

9. Розширити години роботи

10. Надайте лінгвістичну компетенцію, яка виходить за межі клінічної зустрічі, до служби призначення, консультацій, медичних рахунків та інших письмових матеріалів

Культурна компетентність - це постійний процес навчання

Для того, щоб підвищити культурну компетентність системи надання медичної допомоги, медичних працівників потрібно навчити, як надавати послуги культурно компетентним способом. Незважаючи на те, що в країні розроблено багато різних типів навчальних курсів, ці зусилля не були стандартизовані або включені в тренінги для медичних працівників якимось послідовним чином. (21) Навчальні курси сильно відрізняються за змістом та методом навчання і можуть варіюватися від трьох годинні семінари до семестрових академічних курсів. Однак важливо зазначити, що культурна компетентність - це процес, а не кінцева мета, і вона часто розвивається поетапно, спираючись на попередні знання та досвід.

НАВЧАЛЬНІ ПІДХОДИ, ЩО ВИКЛАДАЮЧІ ФАКТИ ПРО СПЕЦИФІЧНІ ГРУПИ НАЙКРАЩИМИ КОМБІНАЦІЯМИ З КРОСКУЛЬТУРНИМИ ПІДХОДАМИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА УМІСТІ

Підходи, орієнтовані на підвищення знань про різні групи, як правило, через перелік загальних переконань, поведінки та основних "до" та "не", що надають медичним працівникам послугу, що дає вихідну точку для медичних працівників, щоб дізнатись більше про медичні практики певної галузі. групи. Однак такий підхід може призвести до стереотипів і, можливо, ігнорувати зміни в межах групи. Наприклад, припущення, що всі латиноамериканські пацієнти поділяють схожі переконання та поведінку щодо здоров’я, ігнорує важливі відмінності між групами та всередині них. Серед латиноамериканців можуть бути іммігранти першого покоління з Гватемали та мексиканські американці шостого покоління в Техасі. Навіть серед мексиканських американців важливо визнати такі відмінності, як покоління, рівень акультурації, громадянство чи статус біженця, обставини імміграції та частка його життя, проведеного в США.

Практично неможливо знати все про кожну культуру. Тому підходи до навчання, що зосереджуються лише на фактах, обмежені та найкраще поєднуються з підходами, що забезпечують більш універсальні навички. Наприклад, такі навички, як спілкування та методи збору історії хвороби, можуть бути застосовані до широкого кола клієнтури. Допитливість, емпатія, повага та смирення - це деякі основні установки, які можуть допомогти клінічним стосункам та дати корисну інформацію про індивідуальні переконання та уподобання пацієнта. Підхід, який зосереджується на дослідженні, роздумах та аналізі протягом всього процесу догляду, є найбільш корисним для визнання того, що культура - це лише один із багатьох факторів, що впливають на переконання та практику здоров'я людини (22).

ВКАЗІВКИ ПРОФЕСІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДОПОМОГАЮТЬ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Багато професійних організацій, що представляють різноманітні медичні працівники, такі як лікарі, психологи, соціальні працівники, лікарі сімейної медицини та педіатри, відіграли активну роль у просуванні культурно компетентних практик за допомогою політики, досліджень та тренінгів. Наприклад, Американська медична асоціація надає інформацію та ресурси щодо політики, публікацій, навчальної програми та навчальних матеріалів, а також відповідної діяльності асоціацій лікарів, медичних спеціальних груп та державних медичних товариств. (23)

Кілька організацій запровадили рекомендації щодо культурної компетентності для своїх членів. Наприклад, базуючись на десятирічній роботі, Товариство вчителів сімейної медицини розробило настанови щодо навчальних матеріалів, щоб навчити культурної чутливості та компетентності мешканців сімейної медицини та інших медичних працівників. Ці рекомендації зосереджені на зміцненні позицій у наступних сферах: (24)

  • Усвідомлення впливу соціокультурних факторів на пацієнтів, клініцистів та клінічні взаємозв'язки.
  • Прийняття відповідальності лікаря за розуміння культурних аспектів здоров'я та хвороб
  • Готовність зробити клінічні параметри більш доступними для пацієнтів
  • Визнання особистих упереджень щодо людей різних культур
  • Повага та толерантність до культурних відмінностей
  • Прийняття відповідальності за боротьбу з расизмом, класицизмом, егеїзмом, сексизмом, гомофобією та іншими видами упереджень та дискримінації, що трапляються в закладах охорони здоров'я.

АКРЕДИТАЦІЙНІ СТАНДАРТИ, ЩО АДРЕСУЮТЬ КУЛЬТУРНУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ У МЕДИЧНИХ ШКОЛАХ МОЖЕ ПОТЕНЦІАЛ ДОСЯГТИ БАГАТО МАЙБУТНІХ ФІЗИКІВ

Стандарти акредитації є важливими інструментами, які можуть мати широкий вплив на культурну компетентність студентів-медиків, медичних працівників та організацій охорони здоров'я. Наприклад, Комітет з питань медичної освіти (LCME) - національно визнаний орган з акредитації медичних шкіл у США та Канаді - нещодавно встановив вищі стандарти щодо навчальних матеріалів з питань культурної компетентності, ніж раніше. Як результат, медичні школи тепер повинні надати студентам навички розуміти, як люди різних культур та систем вірувань сприймають здоров'я та хвороби та реагують на різні симптоми, захворювання та лікування. Студенти також повинні вміти розпізнавати та належним чином розглядати расові та гендерні упередження в собі, в інших та в наданні медичної допомоги. (25)

Прихильність культурних компетенцій зростає серед постачальників медичних послуг та систем

Системи охорони здоров’я починають застосовувати комплексні стратегії реагування на потреби расових та етнічних меншин із багатьох причин. По-перше, дедалі більше стає державних та федеральних настанов, які заохочують або вимагають більшої реакції систем охорони здоров’я на зростаюче різноманіття населення. По-друге, ці стратегії можуть розглядатися як суттєві для досягнення мети федерального уряду "Здорові люди 2010" щодо усунення расових та етнічних диспропорцій у станах здоров'я. По-третє, багато систем охорони здоров’я виявляють, що розробка та впровадження стратегій культурної компетентності є гарною діловою практикою для підвищення зацікавленості та участі як постачальників, так і пацієнтів у своїх планах охорони здоров’я серед представників расових та етнічних меншин.

Окрім підвищення культурної компетентності медичних працівників, важливими є також організаційні умови та політика, що зменшує адміністративні та мовні бар'єри для охорони здоров'я. Політика, яка прагне досягти культурної компетентності в рамках всієї організації, повинна вирішувати питання на всіх рівнях, починаючи від вищого керівництва організації, закінчуючи клініцистами, офісними працівниками та виставляючи рахунки та адміністративний персонал. Організаційна політика, що стосується мовних та грамотних бар'єрів, була однією з найбільш успішних зусиль.

ДВОМОВНІ ТА БІКУЛЬТУРНІ ПОСЛУГИ ЕФЕКТИВНІ

Традиційно громадські центри охорони здоров’я, що обслуговують азіатсько-американські та латиноамериканські громади, мають найбільш повно розвинені лінгвістичні можливості. Наприклад, Азіатські консультативні та довідкові служби (ACRS) у Сіетлі - це організація психічного здоров’я на базі громади, яка ефективно задовольняє мовні потреби. Вони намагаються забезпечити двомовних та двокультурних клініцистів, які відповідають досвіду клієнта. Коли це неможливо, ACRS забезпечує кваліфікованого персоналу, який виступатиме співзабезпечувачем із ліцензованим фахівцем у галузі психічного здоров'я. Ці навчені люди виступають не лише як перекладачі, але й допомагають забезпечити культурний контекст для переконань та практик клієнта. Виходячи з 30-річного досвіду роботи на цій арені, ACRS розробила навчальну програму „Будівництво мостів: Підготовка перекладачів з питань психічного здоров’я для перекладачів з мов Південно-Східної Азії”. Ця навчальна програма буде використана як модель для національного проекту підготовки перекладачів з питань психічного здоров'я для задоволення потреб людей з обмеженою англійською мовою. Цей національний проект включає навчання для перекладачів, інструкторів та медичних працівників, а також процес сертифікації перекладача з питань психічного здоров'я. (26)

У латиноамериканській громаді використання промоторас, також відомих як викладачі однолітків, стає все більш популярним. Промотори - це, як правило, звичайні люди з важкодоступного населення, які виконують роль мостів між своєю громадою та складним світом охорони здоров’я. Вони дізнаються про принципи охорони здоров’я від лікарів чи некомерційних груп та діляться своїми знаннями зі своїми громадами. Модель навчання однолітків є не тільки економічно ефективною, але також виявилася більш ефективною з точки зору охоплення тих груп населення, які вважають інформацію більш достовірною від когось із знайомого досвіду. (27)

ОЦІНЮЮЧИ РІВЕНЬ ГРАМОТНОСТІ МОЖЕ ЗРУШИТИ БАРІЕРИ

Методи, що застосовуються для оцінки рівня грамотності, включають використання скринінгових інструментів, які перевіряють наявність певних навичок, пов’язаних з функціональною грамотністю, або менш формальних інструментів, які дозволяють медичним працівникам визначати рівень комфорту людини за допомогою різних режимів спілкування. Наприклад, у клініці «Допомогти кожному» (THE) у Лос-Анджелесі медсестри та медичні працівники спілкуються з пацієнтами індивідуально, коли вони прибувають до медичної клініки, щоб визначити, чи воліє пацієнт навчатись, використовуючи письмові матеріали, фотографії, усні консультації, або якась інша техніка. Цей метод оцінки дозволяє пацієнту визначити власні переваги стилю навчання без необхідності проходити тест на грамотність; це також зменшує почуття страху або приниження, які можуть виникнути при виділенні. (28)

ФЕДЕРАЛЬНІ СТАНДАРТИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАДАННЯ КУЛЬТУРНО-ЛІНГВІСТИЧНО ДОГЛЯДНОЇ ДОГЛЯДУ

1. Департамент охорони здоров’я та соціальних служб надав важливі вказівки щодо того, як забезпечити культурно та мовно відповідні послуги охорони здоров’я. Управління у справах громадянських прав опублікувало "Заборону проти заголовка національної дискримінації за типом VI, оскільки вона зачіпає осіб з обмеженим знанням англійської мови". Дуже мало держав розробили стандарти мовного доступу. Держави, які розробили такі стандарти, зосереджувались на організаціях керованої допомоги, укладанні угод із постачальниками послуг та конкретних службах охорони здоров'я та психічного здоров'я у визначених умовах. (29)

2. У серпні 2000 року Адміністрація фінансування охорони здоров'я (нині Центри медичної допомоги та служб Medicaid) видала керівництво всім штатам Medicaid щодо послуг перекладачів та перекладачів, наголошуючи, що федеральні фонди мають відповідні кошти для надання усного перекладу та письмового перекладу для бенефіціарів Medicaid. (30)

3. У грудні 2000 року Управління охорони здоров'я меншин Департаменту охорони здоров'я та соціальних служб видало 14 національних стандартів щодо культурно та мовно відповідних послуг (CLAS) у галузі охорони здоров'я. Ці стандарти призначені для виправлення нинішньої нерівності в системі медичних послуг та для того, щоб зробити ці послуги більш чутливими до індивідуальних потреб усіх пацієнтів. Вони розроблені з урахуванням усіх культур, з особливим акцентом на потреби расових, етнічних та мовних груп населення, які мають неоднаковий доступ до системи охорони здоров’я. Стандарти CLAS забезпечують узгоджені визначення культурно та мовно відповідних послуг у галузі охорони здоров'я та пропонують основу для організації та впровадження послуг. Стандарти CLAS можна знайти за адресою http://www.omhrc.gov/CLAS/

4. У 2002 році було розроблено два посібники для надання допомоги керованим планам догляду за послугами, що відповідають культурі та мові: "Надання усних лінгвістичних послуг: Посібник для планів керованого догляду" та "Планування культурно та мовно відповідних послуг: Посібник з керованого догляду" Плани ". Обидва посібники можна знайти на веб-сайті www.cms.gov/healthplans/quality/project03.asp

Висновок

Культурна компетентність - це не ізольований аспект медичної допомоги, а важлива складова загальної досконалості у наданні медичної допомоги. Питання якості та задоволення медичної допомоги особливо хвилюють людей з хронічними захворюваннями, які часто контактують із системою охорони здоров'я. Зусилля щодо підвищення культурної компетентності серед медичних працівників та організацій сприятимуть підвищенню якості медичного обслуговування всіх споживачів.

1. Betancourt, JR, Green, AR, & Carrillo, JE 2002. Культурна компетентність у галузі охорони здоров’я: нові рамки та практичні підходи. Нью-Йорк: Фонд Співдружності.

2. Коллінз, К.С., Хьюз, Д.Л., Доті, М.М., Айвз, Б.Л. Едвардс, Дж.Н., і Тенні, К. 2002. Різні спільноти, загальні проблеми: Оцінка якості охорони здоров’я для американців меншин. Нью-Йорк: Фонд Співдружності.

3. Druss, BG, Marcus, SC, Olfson, M., Pincus, HA 2002. Найдорожчі медичні умови в Америці. З питань охорони здоров’я, 21, 105-111.

4. Фрід, В.М., Прагер, К., Мак-Кей, А.П., Ся, Х. 2003. Здоров’я, США, 2003: Схема з тенденцій у здоров’ї американців. Хаятсвілл, доктор медичних наук: Національний центр статистики охорони здоров’я.

5. Там само.

6. Бюро перепису США. 2000. Таблиця DP-1, Профіль загальних демографічних характеристик: 2000. Вашингтон, округ Колумбія: Авт. Отримано 13 листопада 2003 р. З http://factfinder.census.gov.

7. Day, JC 1996. Прогнози чисельності населення США за віком, статтю, расою та латиноамериканським походженням: 1995–2050 рр. (Бюро перепису населення США, Поточні звіти про населення, P25-1130). Вашингтон, округ Колумбія: Урядова друкарня США.

8. Центр аналізу старіння суспільства даних перепису 2000 року, QT-P17, Здатність розмовляти англійською мовою. Вашингтон, округ Колумбія: Бюро перепису США, підсумковий файл перепису 3? Зразок даних.

9. Fiscella, K., Franks, P., Doescher, MP, & Saver, BG 2002. Невідповідність охорони здоров’я за ознакою раси, етнічної приналежності та мови серед застрахованих: Висновки з національної вибірки. Медична допомога, 40 (1), 52-59.

10. Коллінз та ін. 2002 рік.

11. Carrasquillo, O., Orav, EJ, Brennan, TA, Burstin, HR 1999. Вплив мовних бар'єрів на задоволеність пацієнтів у відділенні невідкладної допомоги. Журнал загальної внутрішньої медицини, 14, 82-87.

12. Lee, L. J, Batal, HA, Maselli, JH Kutner, JS 2002. Вплив методу інтерпретації іспанською мовою на задоволеність пацієнтів у міській клініці. Журнал загальної внутрішньої медицини, 17, 641-646.

13. Кірш, І.С., Юнгеблют, А., Дженкінс, Л., & Кольстад, А. 2002. Грамотність дорослих в Америці: перший погляд на результати Національного опитування грамотності дорослих, третє видання. Вашингтон, округ Колумбія: Міністерство освіти США, Національний центр статистики освіти, Управління досліджень та вдосконалення освіти. Отримано 13 листопада 2003 р. З http://nces.ed.gov/pubs93/93275.pdf.

14. Купер, Л.А., Ротер, Д.Л. 2003. Спілкування пацієнта та постачальника: Вплив раси та етнічної приналежності на процес та результати охорони здоров’я. У BD Smedley, AY Stith & AR Nelson (Eds.) Нерівне лікування: протистояння расовим та етнічним диспропорціям у галузі охорони здоров’я (стор. 552-593). Вашингтон, округ Колумбія: Преса Національних академій.

15. Вільсон, Дж. Ф. 2003. Вирішальний зв’язок між грамотністю та здоров’ям. Аннали внутрішньої медицини, 139, 875-878.

16. Центр стратегій охорони здоров’я. 2003. Вплив низьких навичок грамотності на річні витрати на охорону здоров’я. Лоуренсвілль, Нью-Джерсі: Автор. Отримано 17 листопада 2003 р. З http://www.chcs.org/ resource / pdf / h13.pdf.

17. Купер і Ротер. 2003 рік.

18. Саха С., Арбелес, Дж. Дж., Купер, Л. А. 2003. Взаємовідносини пацієнта та лікаря та расові відмінності у якості медичної допомоги. Американський журнал громадського здоров'я, 93, 1713-1719.

19. Коллінз та ін. 2002 рік.

20. Brach, C. & Fraser, I. 2000. Чи може культурна компетентність зменшити диспропорції між расовим та етнічним здоров’ям? Огляд та концептуальна модель. Дослідження та огляд медичної допомоги, 57 (Додаток 1), 181-217.

21. Американські інститути досліджень. 2002. Викладання культурної компетентності в галузі охорони здоров’я: огляд сучасних концепцій, політики та практики. Звіт, підготовлений для Управління охорони здоров'я меншин. Вашингтон, округ Колумбія: Автор.

22. Бондер, Б., Мартін, Л., Чудо, А. 2001. Досягнення культурної компетентності: виклик для клієнтів та медичних працівників у полікультурному суспільстві. Покоління, 25, 35-42.

23. Американська медична асоціація. 1999. Культурний компендіум. Чикаго: Автор.

24. Американські інститути досліджень. 2002 рік.

25. Комітет зв’язку з медичної освіти. 2001. Функції та структура медичного училища. Отримано 2 лютого 2004 р. З http: // www.lcme.org/functions2003september.pdf.

26. Азіатська консультаційна служба. 2003. ACRS бере участь у національних зусиллях з підготовки перекладачів з питань психічного здоров’я. Сіетл, Вашингтон: Автор. Отримано 25 листопада 2003 р. З http://www.acrs.org/eventsNews/ newsletter.htm

27. Колкер, C. 2004, 5 січня. “Знайомі обличчя приносять медичну допомогу латиноамериканцям”. The Washington Post, с. A03.

28. Кіфер, К. М. 2001. Грамотність у галузі охорони здоров’я: Відповідь на потребу в допомозі. Вашингтон, округ Колумбія: Центр медичної освіти.

29. Goode, T., Sockalingam, S., Brown, M., & Jones, W. 2001. Лінгвістична компетентність у системах надання первинної медико-санітарної допомоги: наслідки для політиків. Вашингтон, округ Колумбія: Національний центр культурної компетентності, Центр дитячого здоров'я та політики психічного здоров'я, Центр розвитку дитини Джорджтаунського університету.

30. Вестморленд, TM 2000, серпень 31. Лист до державних директорів Medicaid від Тімоті М. Вестморленда, директора центрів Medicare та Medicaid Services. Отримано 18 листопада 2003 р. З http://cms.hhs.gov/states/letters/smd83100.asp.

Ця стаття була курирована з Інститут політики охорони здоров’я університету Джорджтауна

ПРО НАС

Clarus Eastern Europe - це українська компанія, яка надає послуги з підбору персоналу, аутсорсингу персоналу, аутстафінгу та консалтингових послуг своїм міжнародним клієнтам в Україні та за кордоном.

Інформація про бізнес-процеси, галузеві тенденції та ідеї під рукою.

ОНОВЛЮЙТЕ!

Отримуйте останні новини прямо у свою поштову скриньку!
ukUkrainian
Получайте самые свежие новости

Підписуйтесь на нашу новостну розсилку

Erhalten Sie die neuesten Nachrichten

Abonniere unseren Інформаційний бюлетень

Зберігайте останні новини

Підпишіться на нашу розсилку

Отримуйте останні новини

Підпишіться на нашу розсилку