Представники працівників в Україні без профспілки: обрання, права, обов’язки і що змінюється

Правила перевірено 17 листопада 2026 р. за офіційними текстами на zakon.rada.gov.ua та в базі законопроєктів Верховної Ради. Воєнний стан діє: Указ Президента № 1060/2026 продовжує його з 05:30 31 жовтня 2026 р. строком на 90 діб, указ затверджено Законом № 5029-IX. Два нові закони на цю тему ухвалено, але вони ще не набрали чинності — див. розділ 10.

У багатьох роботодавців в Україні, особливо в дочірніх компаніях іноземних груп і молодих бізнесах, немає профспілки. Їхні працівники все одно можуть мати представництво. Законодавство передбачає дві різні ролі, які працівники обирають самі:

  • Вільно обрані представники працівників — ведуть переговори та підписують колективний договір, беруть участь у соціальному діалозі з роботодавцем і погоджують окремі рішення щодо оплати та часу праці.
  • Уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці — працівник, який здійснює громадський контроль за охороною праці там, де немає профспілки.

Цей огляд розглядає обидві ролі з обох боків: що можуть працівники, що зобов’язаний робити роботодавець, де закон захищає представників і де залишає прогалини. Профспілки тут не розглядаються — для них правила значно детальніші.

1. Дві ролі коротко

Вільно обрані представникиУповноважена особа з питань охорони праці
Основна правова підставаКЗпП, стаття 12; Закон № 3356-XII «Про колективні договори і угоди», стаття 3; Закон № 2862-VI «Про соціальний діалог в Україні», статті 4 і 6Закон № 2694-XII «Про охорону праці», статті 41 і 42; Типове положення від 21 березня 2007 р. (наказ № 56)
КолиЗа відсутності первинної профспілкової організаціїНа підприємствах, де немає професійної спілки
Хто обираєПрацівники; порядку обрання закон не встановлюєЗагальні збори (конференція) трудового колективу, відкрите голосування, проста більшість
Строк повноваженьЗаконом не визначеноВизначають загальні збори
Захист від звільненняУ чинному законодавстві не знайденоЗвільнення та притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності — лише за згодою найманих працівників
Оплачуване звільнення від роботиНа період переговорів зі збереженням середнього заробіткуНа строк, передбачений колективним договором, зі збереженням середнього заробітку
Що змінитьсяНовий Закон № 2937-IX «Про колективні угоди та договори»; проєкт Трудового кодексу № 16010Новий Закон № 5007-IX «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» скасовує Закон № 2694-XII

2. Вільно обрані представники: правова основа

За відсутності первинних профспілкових організацій стороною колективного договору від працівників є «вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)» (КЗпП, стаття 12; так само — Закон № 3356-XII, стаття 3). Обидві норми викладено в цій редакції Законом № 2253-IX від 12 травня 2022 р.

Закон «Про соціальний діалог в Україні», стаття 4, побудований так само: на локальному рівні соціальний діалог двосторонній, а сторону працівників становлять первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності — вільно обрані представники (представник) працівників. Вони вважаються репрезентативними для ведення колективних переговорів (частина четверта статті 6).

КЗпП також згадує участь трудового колективу в управлінні через загальні збори та «інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво» (стаття 245). Закони вживають для непрофспілкового представника кілька різних формулювань (див. розділ 7) і не пояснюють, чи йдеться про одну інституцію чи кілька.

Закон, що замінить Закон № 3356-XII, ухвалено, але він ще не чинний. Закон № 2937-IX від 23 лютого 2023 р. набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану (крім одного пункту про свідоцтва репрезентативності) і з цього дня скасовує Закон № 3356-XII. Сьогодні застосовується Закон № 3356-XII.

3. Як обирають представників

Чинне законодавство не встановлює порядку обрання. КЗпП, Закон № 3356-XII, Закон «Про соціальний діалог в Україні» та Закон «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не містять правил щодо кворуму, більшості, строку повноважень чи документування обрання вільно обраних представників. Що закон таки каже:

  • Проєкт колективного договору виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Якщо збори його відхиляють, переговори відновлюються на строк не більше 10 днів; після схвалення договір підписується не пізніш як через 5 днів (Закон № 3356-XII, стаття 13). Кворум не встановлено.
  • Якщо кілька органів не дійшли згоди щодо спільного проєкту, загальні збори приймають найбільш прийнятний проєкт і доручають профспілці «або іншому уповноваженому трудовим колективом органу» провести переговори та укласти договір від імені трудового колективу (частина третя статті 4).
  • Органам, «які створені чи фінансуються роботодавцями», заборонено вести переговори від імені працівників (частина друга статті 6).

Держпраці у своїх відповідях на поширені запитання підтверджує, що працівники можуть обрати представника для ведення колективних переговорів і укладення колективного договору лише тоді, коли на підприємстві немає первинної профспілкової організації (FAQ Держпраці). Відповідь не датована й цитує статтю 12 у редакції до травня 2022 р.

Кворум, про який можна прочитати в інших джерелах — «більше половини працівників або дві третини делегатів конференції», — взято з майбутнього закону. Закон № 2937-IX, стаття 22, встановлює такий кворум для зборів, що схвалюють колективний договір, допускає збори онлайн і відкрите чи таємне голосування. Той самий закон доповнить Закон «Про соціальний діалог в Україні» нормою, що вільно обрані представники (представник) працівників «визначаються загальними зборами (конференцією) працівників» (розділ VI, пункт 4). Жодна з цих норм сьогодні не діє.

Оскільки чинний закон нічого не приписує, єдиним доказом дійсного обрання є протокол, який ведуть самі працівники: хто був присутній, скільки голосів подано, кого обрано, для яких завдань і на який строк.

4. Що можуть вільно обрані представники

  • Вести переговори та підписувати колективний договір і брати участь у соціальному діалозі на локальному рівні (КЗпП, стаття 12; Закон № 2862-VI, статті 4 і 6). Для переговорів утворюється робоча комісія з представників сторін (Закон № 3356-XII, частина п’ята статті 10; Закон № 2862-VI, стаття 9).
  • Ініціювати переговори. Сторона-ініціатор письмово повідомляє іншу сторону, яка протягом семи днів повинна розпочати переговори (Закон № 3356-XII, стаття 10).
  • Отримувати інформацію. Сторони зобов’язані надавати учасникам переговорів всю необхідну інформацію (частина сьома статті 10), зокрема й під час контролю за виконанням (стаття 15). За Законом «Про соціальний діалог в Україні» жодна сторона не може відмовити в наданні інформації, крім інформації з обмеженим доступом (стаття 8), а сторона, що отримала письмову пропозицію, зобов’язана взяти участь у консультації (частина третя статті 8).
  • Проводити збори, мітинги й пікетування на підтримку своїх вимог під час переговорів (стаття 11).
  • Вимагати заходів до керівника, з вини якого порушуються зобов’язання за колективним договором (стаття 18).
  • Отримувати інформацію та консультуватися під час передачі суб’єкта господарювання. Не пізніше ніж за 10 робочих днів до передачі роботодавець повинен поінформувати виборний орган первинної профспілкової організації, а в разі її відсутності — вільно обраних та уповноважених представників (представника) працівників, а в разі їх відсутності — працівників про дату, причини, наслідки та заплановані заходи (КЗпП, частина п’ята статті 36-1). Представники можуть ініціювати консультації протягом п’яти робочих днів; вони тривають п’ять робочих днів і завершуються протоколом або іншим документом (частина шоста). Статус і функції представників зберігаються після передачі (частина четверта).
  • Погоджувати окремі рішення роботодавця. За відсутності профспілки КЗпП вимагає від роботодавця погоджувати з обраними представниками:
    • перенесення вихідних і робочих днів, якщо це не врегульовано трудовим чи колективним договором (частина четверта статті 67);
    • інші системи оплати праці, що встановлюються наказом за відсутності колективного договору (стаття 96);
    • форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, премії тощо за відсутності колективного договору (частина друга статті 97);
    • строки виплати заробітної плати та розмір оплати за першу половину місяця (стаття 115).

5. Гарантії для обраних представників

Профспілкові активісти мають сильний захист: їх можна звільнити лише за попередньою згодою виборного органу та вищого виборного органу профспілки, і цей захист діє ще рік після закінчення строку повноважень (КЗпП, стаття 252). Стаття стосується лише осіб, обраних до профспілкових органів.

Для вільно обраних представників ми не знайшли законодавчого захисту від звільнення, дисциплінарних стягнень чи зміни умов праці — ні в КЗпП, ні в Законі № 3356-XII, ні в Законі «Про соціальний діалог в Україні», ні в Законі про профспілки. Що закон їм дає:

  • Оплачуване звільнення від роботи під час переговорів. Особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, на період переговорів та підготовки проєкту звільняються від основної роботи зі збереженням середнього заробітку та включенням цього часу до трудового стажу; їхні витрати компенсуються (Закон № 3356-XII, стаття 12).
  • Заборона втручання. «Забороняється будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників» (стаття 6).

Україна ратифікувала Конвенцію МОП № 135 про захист прав представників працівників 3 вересня 2003 р.; вона чинна (ILO NORMLEX, ратифікації України). Стаття 1 Конвенції вимагає ефективного захисту представників працівників від будь-яких дій, що завдають їм шкоди, зокрема звільнення, через їхній статус чи діяльність, а стаття 3 прямо охоплює обраних представників, а не лише профспілкових. Наведені вище українські закони поки не містять правила про звільнення непрофспілкових представників; проєкт Трудового кодексу його передбачає (розділ 10).

6. Обов’язки роботодавця і штрафи

З наведених норм випливає, що роботодавець, у якого є обрані представники, повинен:

  • розпочати переговори протягом семи днів після письмової пропозиції (Закон № 3356-XII, стаття 10);
  • надавати інформацію, потрібну для переговорів і контролю (статті 10 і 15);
  • звільняти учасників переговорів від роботи зі збереженням середнього заробітку (стаття 12);
  • звітувати про виконання колективного договору щонайменше раз на рік (частина третя статті 15);
  • інформувати їх і, на їхню вимогу, консультуватися перед передачею суб’єкта господарювання (КЗпП, стаття 36-1);
  • погоджувати з ними рішення, перелічені в розділі 4.

Обов’язку надавати непрофспілковим представникам приміщення чи обладнання ми не знайшли; КЗпП, стаття 249, стосується лише профспілкових органів.

Штрафи передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Вони застосовуються до осіб, які представляють власників, а так само до осіб, які представляють профспілки «або інші уповноважені трудовим колективом органи», — отже, оштрафувати можуть і представників працівників.

ПорушенняШтрафУ гривняхПідстава
Ухилення від участі в переговорах, порушення строку їх початку чи незабезпечення роботи комісії3–10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян51–170Стаття 41-1
Порушення чи невиконання зобов’язань за колективним договором50–100 неоподатковуваних мінімумів850–1 700Стаття 41-2
Ненадання інформації, потрібної для переговорів або контролю1–5 неоподатковуваних мінімумів17–85Стаття 41-3

Для штрафів неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн (Податковий кодекс, розділ XX, підрозділ 1, пункт 5); колонку в гривнях розраховано нами. Ці справи розглядають районні суди (стаття 221).

Реєстрація колективного договору. Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (КЗпП, стаття 15). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 115 від 13 лютого 2013 р. сторони подають договір у паперовій формі або в електронній формі з кваліфікованими електронними підписами; орган не може відмовити в реєстрації чи вимагати додаткових документів, а реєстрація триває до 14 робочих днів (пункти 1–6).

7. Де закон називає лише профспілку

Низка норм КЗпП вимагає погодження чи згоди виборного органу профспілки й не дає альтернативи для роботодавця без профспілки. Текст не каже, що в цих випадках її замінюють обрані представники:

  • правила внутрішнього трудового розпорядку (стаття 142), графіки змінності (стаття 52), підсумований облік робочого часу (стаття 61), графіки вихідних у безперервному виробництві (стаття 69) та графіки відпусток (стаття 79);
  • згода на звільнення (стаття 43);
  • масове вивільнення: повідомлення та консультації за статтею 49-4 адресовано лише профспілковому органу. Норми про те, з ким консультуватися за відсутності профспілки, ми не знайшли.

Терміни теж різняться — «вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники» (стаття 12), «вільно обрані та уповноважені представники» (статті 36-1, 67, 96), «інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган» (статті 97 і 115). Трудовий колектив уникне суперечок, якщо в протоколі обрання назве кожне завдання: переговори щодо колективного договору, погодження за статтями 67, 96, 97 і 115 та консультації під час передачі суб’єкта господарювання.

8. Уповноважена особа з питань охорони праці

Правова основа. У разі відсутності профспілки громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа (Закон № 2694-XII, частина четверта статті 41). Стаття 42 визначає її права та гарантії; діє вона відповідно до Типового положення, затвердженого наказом № 56 від 21 березня 2007 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 6 квітня 2007 р. за № 316/13583, чинного.

Обрання (Типове положення):

  • обираються на підприємствах, де немає професійної спілки (пункт 1.3);
  • простою більшістю голосів, відкритим голосуванням, на строк, визначений загальними зборами (конференцією), — на рівні підприємства або цеху, зміни, дільниці, бригади (пункт 1.5);
  • не може бути обраний працівник, який згідно з посадовими обов’язками відповідає за забезпечення безпечних і здорових умов праці (пункт 1.5);
  • їхня кількість залежить від умов виробництва та потреби в безперервному громадському контролі; шкали за чисельністю працівників немає (пункт 1.6);
  • положення про їхню діяльність на підприємстві розробляється разом із роботодавцем і затверджується загальними зборами (пункт 1.4);
  • вони звітують перед загальними зборами щонайменше раз на рік (пункт 1.12) і можуть бути достроково відкликані лише рішенням загальних зборів (пункт 4.2).

Права.

Обов’язки роботодавця. Роботодавець за свій рахунок організовує їхнє навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє від роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням середнього заробітку (частина друга статті 42). Навчання має відбутися в місячний термін після обрання (пункт 1.7). Кількості годин і строку відповіді на їхні пропозиції закон не встановлює.

Гарантія. «Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором» (частина третя статті 42; Типове положення, пункт 4.1). Це найсильніший захист, який сьогодні має непрофспілковий представник.

Штрафи. Порушення вимог законодавства про охорону праці тягне штраф для посадових осіб від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів (340–680 грн), для працівників — від 4 до 10 (68–170 грн) (КУпАП, частина п’ята статті 41). Юридичну особу може бути оштрафовано на суму до 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік (Закон № 2694-XII, стаття 43).

9. Що змінює воєнний стан

  • Закон № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зупиняє дію статті 43 КЗпП (згода профспілки на звільнення), крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів (частина друга статті 5). Про непрофспілкових представників у ньому норм немає.
  • Колективні договори. Після Закону № 4582-IX від 21 серпня 2025 р. роботодавець за статтею 11 Закону № 2136-IX може лише ініціювати зупинення окремих положень колективного договору; зупинити їх можна «тільки за взаємною згодою сторін» у порядку, визначеному цим договором. Положення, зупинені раніше без згоди, підлягають переговорам: сторони мали протягом трьох місяців розпочати переговори про поновлення їхньої дії.
  • Спрощений режим для МСП. Роботодавці з чисельністю до 250 осіб, або працівники із заробітною платою понад вісім мінімальних, можуть на добровільних засадах застосовувати спрощений режим, у якому трудовий договір є основним засобом регулювання, а згода профспілки на звільнення не застосовується (Закон № 2434-IX, діє в період воєнного стану). Про вільно обраних представників він не згадує і колективних договорів не зупиняє.
  • Перевірки. Держпраці може перевіряти лише з обмежених підстав, насамперед за заявою працівника або профспілки; підставою також є настання аварії, пожежі, смерті потерпілого або професійного захворювання (Закон № 2136-IX, стаття 16). Загальне припинення заходів державного нагляду на час воєнного стану, постанова Кабінету Міністрів № 303, і далі чинне. Детальніше — у нашому огляді про перевірки Держпраці під час воєнного стану.

10. Що змінюється

Новий закон про безпеку та охорону здоров’я працівників — ухвалено, ще не чинний. Закон № 5007-IX від 12 жовтня 2026 р. «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» підписано й опубліковано в листопаді 2026 р. (законопроєкт № 10147). Він набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану і скасовує Закон № 2694-XII (розділ VIII, пункти 1–2). Для представництва працівників це означає:

  • термін «уповноважена особа» зникає; закон говорить про представників працівників, якими за відсутності представників професійних спілок є особи, «визначені іншим уповноваженим органом на представництво трудового колективу або вільно обрані та уповноважені трудовим колективом» (стаття 1, пункт 28);
  • роботодавець повинен консультуватися з працівниками або їхніми представниками, йому «заборонено ставити працівників або представників працівників у несприятливе становище чи чинити на них тиск», і він має надавати їм достатньо вільного часу без втрати оплати праці та необхідні засоби (стаття 23); представники мають пройти відповідне навчання (стаття 20);
  • неінформування працівників або непроведення консультацій із ними чи їхніми представниками карається штрафом у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (стаття 35);
  • повнотекстовий пошук у законі не виявив норми, за якою звільнення представника потребує згоди працівників, — гарантії, яку сьогодні дає стаття 42 Закону № 2694-XII;
  • не плутайте: новий «уповноважений з безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі» — це компетентний працівник, підрозділ або сторонній виконавець, якого визначає роботодавець, а не представник працівників.

Новий закон про колективні угоди та договори — ухвалено, ще не чинний. Закон № 2937-IX (розділ 2) набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Він встановлює кворум для схвалення колективного договору, доручає загальним зборам визначати вільно обраних представників, прямо забороняє втручання в їхню діяльність (стаття 6) і зберігає оплачуване звільнення від роботи (стаття 12). Захисту від звільнення ми не знайшли й там.

Новий Трудовий кодекс — законопроєкт, а не закон. Урядовий проєкт Трудового кодексу № 16010 від 2 вересня 2026 р. очікує першого читання; головний комітет 25 вересня 2026 р. рекомендував прийняти його за основу. Народні депутати подали альтернативний законопроєкт № 16010-1. Попередній урядовий проєкт № 14386 відкликано 16 липня 2026 р. Проєкт № 16010 у поданій редакції:

  • визначає представниками працівників профспілки, а на локальному рівні у разі відсутності первинної профспілкової організації — вільно обраних працівниками представників, яких обирають загальні збори (конференція) більшістю голосів присутніх; кількість, повноваження та строки визначають самі збори; роботодавцю заборонено втручатися, керувати їхньою діяльністю, організовувати чи фінансувати її (стаття 31);
  • вимагає письмового інформування не пізніше ніж за 30 днів до прийняття відповідних рішень, із правом ініціювати консультації протягом п’яти робочих днів (стаття 33);
  • вимагає консультацій щонайменше за 90 днів до колективного вивільнення, визначеного порогами за чисельністю працівників (стаття 96);
  • захищає вільно обраних представників: звільнення з ініціативи роботодавця — лише за попередньою згодою загальних зборів (конференції), з винятками, і ще протягом року після закінчення повноважень; збори мають відповісти протягом семи робочих днів, інакше згода вважається наданою (стаття 105).

У разі ухвалення кодекс набере чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану; до того його текст ще може змінитися.

Позиція ЄС. Угода про асоціацію між Україною та ЄС зобов’язує Україну поступово наближати своє законодавство до права ЄС у сфері зайнятості (стаття 424), зокрема до директив про інформування та консультування працівників (2002/14/ЄС), колективні звільнення (98/59/ЄС), передачу підприємств (2001/23/ЄС) і рамкової директиви з безпеки та гігієни праці (89/391/ЄЕС) (Додаток XL). Звіт Європейської Комісії щодо України за 2026 рік від 4 листопада 2026 р. оцінює підготовку України у сфері соціальної політики та зайнятості як ранню, зазначає, що для узгодження проєкту трудового кодексу з правом ЄС «significant work is needed», і наводить скарги профспілок на брак змістовних консультацій щодо проєктів трудового законодавства та законодавства з охорони праці. Звітний період завершився 1 вересня 2026 р., тобто до ухвалення Закону № 5007-IX.

11. Ризики та можливості

Для працівниківДля роботодавця
МожливостіКолективний договір можна укласти без профспілки (КЗпП, стаття 12). Учасників переговорів звільняють від роботи зі збереженням середнього заробітку (Закон № 3356-XII, стаття 12). Уповноважену особу з питань охорони праці можна звільнити лише за згодою працівників (Закон № 2694-XII, стаття 42).Визнаний контрагент для рішень, які за відсутності профспілки КЗпП вимагає погоджувати (статті 67, 96, 97, 115), і для консультацій під час передачі суб’єкта господарювання (стаття 36-1). Після укладення колективного договору його положення під час воєнного стану можна зупинити лише за взаємною згодою (Закон № 2136-IX, стаття 11).
РизикиСьогодні немає законодавчого захисту від звільнення для вільно обраних представників. Представників самих можуть оштрафувати за ухилення від переговорів чи порушення договору (КУпАП, статті 41-1 і 41-2). Оскільки чинне законодавство не має правил обрання, обрання можна оскаржити.Штрафи за ухилення від переговорів, порушення договору чи ненадання інформації (статті 41-1–41-3) та за порушення вимог охорони праці (стаття 41). Орган, створений чи фінансований роботодавцем, не може вести переговори від імені працівників (Закон № 3356-XII, стаття 6). Щодо масового вивільнення та погоджень, які закон пов’язує лише з профспілкою, чіткого шляху без профспілки закон не дає (розділ 7).
СтрокиТри зміни настануть через шість місяців з дня припинення воєнного стану: Закон № 2937-IX (колективні договори), Закон № 5007-IX (безпека та охорона здоров’я) і, якщо його ухвалять, Трудовий кодекс за проєктом № 16010. Те, що оформлено зараз, — протоколи обрання, положення про уповноважену особу з питань охорони праці, умови колективного договору, — тоді доведеться переглянути.

12. Питання, які закон залишає відкритими

  • З ким консультуватися щодо масового вивільнення, якщо немає профспілки (статті 49-2 і 49-4 КЗпП називають лише профспілку).
  • Чи замінюють вільно обрані представники профспілку там, де КЗпП вимагає її погодження правил внутрішнього трудового розпорядку, графіків змінності й відпусток (розділ 7).
  • Чи позначають різні формулювання для непрофспілкових представників одну інституцію чи кілька.
  • Чи можна обрати уповноважену особу з питань охорони праці, якщо профспілка є: Типове положення говорить про підприємства, де її немає, а стаття 16 Закону називає обох у складі комісії з питань охорони праці.
  • Чи має уповноважена особа права профспілки за частинами другою і третьою статті 41 Закону № 2694-XII (вимагати припинення робіт, отримувати аргументовану відповідь); закон цього не каже.
  • Коли набудуть чинності нові закони: це залежить від припинення воєнного стану.

Джерела

Законодавство, перевірене 17 листопада 2026 р.:

Законопроєкти, міжнародні документи та документи ЄС:

Як може допомогти ClarusApex

Ми допомагаємо роботодавцям і трудовим колективам в Україні налагодити представництво, яке витримає перевірку: загальні збори та їхній протокол, положення про уповноважену особу з питань охорони праці та її навчання, переговори й реєстрацію колективного договору, консультації під час передачі суб’єкта господарювання. Коли нові закони наберуть чинності після воєнного стану, ми перевіримо чинні домовленості на відповідність їм. Див. Заснування та відповідність вимогам.

Цей огляд має загальний інформаційний характер і не є юридичною чи податковою консультацією для вашого випадку.

Більше з Аналітики

Комплаєнс

Святкові дні в Україні під час воєнного стану: перелік, призупинення норм і що вирішує роботодавець

Святкові дні за статтею 73 КЗпП, чому під час воєнного стану вони не є вихідними, що це означає для оплати, відпусток і робочого часу та як діяти 25 грудня і 1…

18.11.2026 · 8 хв